Немеш і партнери
image

Дайджест правових подій за тиждень для закарпатців

Читайте у черговому дайджесті про урядовий законопроект щодо підвищення зарплат та пенсій, перегляд вмісту споживчого кошика, реєстрацію прав на нерухоме майно, альтернативну (невійськову) службу за релігійними переконаннями, новий порядок присвоєння вчених звань та інші важливі новини.

1. Кабмін зареєстрував у парламенті законопроект про підвищення зарплат та пенсій

Наше видання уже повідомляло про обіцяне урядом підвищення соціальних стандартів (мінімальної зарплати, пенсії тощо) уже з 1 вересня. Однак для реалізації цієї обіцянки необхідно внести зміни до Закону «Про Державний бюджет України на 2015 рік». Відповідний законопроект уже був зареєстрований у парламенті. Ним передбачається підвищення розміру мінімальної заробітної плати до 1378 гривень (сьогодні – 1218 гривень) з 1 вересня.

Також має зрости розмір посадового окладу працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки з 852 до 1012 гривень. Саме виходячи з розміру посадового окладу та коефіцієнту Єдиної тарифної сітки розраховується посадовий оклад кожного працівника бюджетної сфери в Україні (для цього потрібно помножити посадовий оклад працівника 1-го тарифного розряду на коефіцієнт, що відповідає розряду, який присвоєний працівнику згідно з його посадою).

Крім того заплановано підвищення розміру прожиткового мінімуму:

-          на одну особу в розрахунку на місяць з 1 176 гривень до 1 330 гривень;

-          для дітей віком до 6 років з 1 032 гривень до 1 167 гривень;

-          для дітей віком від 6 до 18 років з 1 286 гривень до 1 455 гривень;

-          для працездатних осіб з 1 218 гривень до 1 378 гривень;

-          для осіб, які втратили працездатність: з 949 гривень до 1 074 гривень.

У зв’язку із тим, що відповідно до статті 46 Конституції пенсії та інші види соціальних допомог не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, законопроектом передбачено підвищення розміру мінімальної пенсії з 949 до 1 074 гривень.

На 13% має зрости розмір мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії та соціальних стипендій учням професійно-технічних та студентам вищих навчальних закладів.

2. Вперше за 15 років в Україні можуть переглянути вміст споживчого кошика

Споживчий кошик – це той мінімальний набір товарів та послуг, який згідно із Законом «Про прожитковий мінімум» має забезпечувати людині нормальне існування. І саме на основі споживчого кошика встановлюють розмір мінімальних зарплат та пенсій. Востаннє вміст споживчого кошика переглядався у 2000 році, коли була прийнята постанова КМУ №656, якою затверджено стандартний набір продуктів харчування, набір непродовольчих товарів та набір послуг для основних соціальних і демографічних груп                            населення.

Домогтися перегляду споживчого кошика вирішив київський юрист Станіслав Батрин. На його думку, щоб нормально існувати, людині потрібно близько 7 тисяч гривень на місяць. Тому юрист подав до суду на уряд України. І хоча розгляд справи досі триває (наступне засідання має відбутися 16 вересня), за інформацією DW Кабмін погодився переглянути вміст споживчого кошика і доручив чотирьом відомствам, а саме: міністерству соціальної політики, міністерству економічного розвитку і торгівлі, міністерству охорони здоров’я та міністерству фінансів, провести науково-громадську експертизу складових переліку споживчого кошика. На думку експертів, навряд чи варто очікувати, що споживчий кошик оцінять у 7 тисяч гривень, але певні зміни можуть відбутися.

3. На розгляді Президента перебувають три петиції

Три електронні петиції за короткий проміжок часу набрали більше 25 тис. підписів і були передані на розгляд Президента:

1) Законодавчо затвердити право громадян на захист (36 244 підписів). Ініціатор петиції Учайкін Георгій Миколайович пропонує законодавчо затвердити право громадян України на вільне володіння вогнепальною зброєю для захисту свого життя і здоров'я, житла та власності, життя і здоров'я інших людей, конституційних прав і свобод у разі узурпації влади, посягань на конституційний лад, суверенітет та територіальну цілісність України.

2) Скасування розмитнення і акцизного податку на імпорт авто (38 325 підписів).

3) Призначити М.Саакашвілі Прем’єр-міністром України (31 505 підписів).

Згідно із Законом інформація про початок розгляду електронної петиції оприлюднюється не пізніше ніж через три робочі дні після набрання необхідної кількості підписів. Потім не пізніше ніж через десять днів має бути надана відповідь про результат розгляду петиції.

У разі визнання за доцільне викладені в електронній петиції пропозиції можуть реалізовуватися органом, якому вона адресована, шляхом прийняття з питань, віднесених до його компетенції, відповідного рішення. Президентом України, Кабінетом Міністрів України, народними депутатами України за результатами розгляду електронної петиції можуть розроблятися та вноситися в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроекти, спрямовані на вирішення порушених у петиції питань.

4. Депутат пропонує знизити вік, з якого дозволяється отримати дозвіл на мисливську рушницю

Поки ще не відомий результат розгляду петиції щодо легалізації зброї, народний депутат І.Мельничук зареєстрував у парламенті законопроект про встановлення мінімального віку придбання та використання мисливської зброї. Сьогодні це питання регулюється тільки наказом МВС № 622, відповідно до якого правом придбання мисливської гладкоствольної зброї та основних частин до неї користуються громадяни України, які досягли 21-річного віку; мисливської нарізної зброї та основних частин до неї – 25-річного віку; холодної та пневматичної зброї і основних частин до неї – 18-річного віку. Водночас стаття 12 Закону « Про мисливське господарство та полювання» встановлює лише загальний вік, з якого можна займатися полюванням – 18 років.

Відтак депутат пропонує передбачити у загадані статті Закону наступне положення: «Правом придбання та використання мисливської гладкоствольної зброї та основних частин до неї користуються громадяни України, які досягли 18-річного віку». На думку депутата, актуальність його законопроекту зумовлена тим, що у віці 18 років людина стає повністю дієздатною, і відповідно – здатна у повному обсязі усвідомлювати значення своїх дій та нести відповідальність за них.

5. Набула чинності постанова про створення Національної поліції

Кабінет міністрів 2 вересня прийняв постанову, якою створено новий центральний орган виконавчої влади – Національну поліцію. Рішення прийняте на підставі положень прийнятого Верховною Радою Закону «Про Національну поліцію». Передбачається, що діяльність Національної поліції спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ.

Закон « Про Національну поліцію» набуде чинності 7 листопада (через три місяці з моменту його опублікування). Однак окремі його положення будуть вводитися в дію поступово.

6. Набув чинності закон про відкритість використання публічних коштів

Прийнятий 11 лютого цього року Закон « Про відкритість використання публічних коштів» набув чинності у суботу, 12 вересня (через шість місяців з моменту опублікування). Відтепер інформація про використання бюджетних коштів повинна оприлюднюватися на єдиному веб-порталі використання публічних коштів.

Раніше на Урядовому порталі повідомлялося, що Державна казначейська служба України з 15 вересня почне оприлюднювати на єдиному веб-порталі використання публічних коштів інформацію про платіжні трансакції на єдиному казначейському рахунку.

7. За релігійними переконаннями мобілізовані мають право на альтернативну (невійськову) службу

Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ залишив у силі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, яким встановлено, що члени релігійних організацій, віровчення яких забороняє використовувати зброю, не можуть бути мобілізовані на військову службу. На думку суду, відсутність механізму проходження альтернативної (невійськової) служби в період мобілізації не може бути підставою для притягнення до відповідальності за ст. 336 КК (ухилення від призову за мобілізацією). Таким чином, підсудний у цій справі був виправданий. Більш детально про цю справу читайте на сайті « ЮРЛІГА»

8. Час, витрачений на дорогу до роботи, має вважатися частиною робочого дня

Європейський суд з прав людини визнав дорогу до місця роботи частиною робочого дня. Про це повідомляє BBC. Щоправда це стосується лише працівників без постійного офісу. Мова йде про компанії, які наймають таких працівників, як електрики, монтажники, соціальні працівники і торгові представники, але при цьому такі компанії відмовилися від регіонального офісу і їхні працівники щодня змушені добиратися до іншого місця праці.

Рішення прийнято на фоні триваючого в Іспанії розгляду справи з участю компанії Tyco, яка займається установкою систем безпеки. У 2011 році фірма закрила свої регіональні офіси, у зв'язку з чим співробітникам доводилося їздити по різних містах країни, щоб виконати завдання.

Відповідно до статті 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики  Європейського суду з прав людини» українські суди повинні застосовувати практику (рішення) ЄСПЛ як джерело права.

9. Зареєструвати право на нерухомість можна буде швидше

За загальним порядком розгляд заяв про реєстрацію прав на нерухоме майно складає 14 робочих днів. Однак за необхідності процедуру можна пришвидшити, якщо оплатити адміністративний збір за підвищеними ставками. Зокрема постановою КМУ від 2 вересня 2015 р. №669 передбачено, що розгляд заяви про реєстрацію прав на нерухоме майно здійснюється протягом:

-          трьох робочих днів – у разі сплати адмінзбору у подвійному розмірі;

-          одного робочого дня - у разі сплати адмінзбору у п’ятикратному розмірі;

-          двох годин - у разі сплати адмінзбору у десятикратному розмірі.

Крім того отримати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно можна протягом 30 хвилин у разі сплати адмінзбору у потрійному розмірі.

10. З 1 січня 2016 року вчені звання присвоюватимуть за новим порядком

Кабмін затвердив новий порядок затвердження рішень про присвоєння вчених звань, який набуде чинності 1 січня 2016 року. Документом передбачено, що вчені звання присвоюють вчені ради вищих навчальних закладів та наукових установ. Рішення вчених рад затверджує атестаційна колегія МОН (раніше вчені звання присвоювалися міністерством за поданням вчених рад).

Вчене звання доцента присвоюється працівникам вищих навчальних закладів: 1) які мають  науковий ступінь; стаж роботи на посадах науково-педагогічних та/або наукових працівників; сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче В2) або кваліфікаційні документи, пов’язані з використанням іноземної мови; документи, які підтверджують міжнародний досвід кандидата на отримання звання; 2) які опублікували наукові праці у виданнях, що включені до міжнародних наукометричних баз, рекомендованих МОН. Кандидатам на вчене звання професора, крім виконання перелічених вище вимог, необхідно підготувати докторів філософії (кандидатів наук).

Водночас документ не містить жодної конкретизації щодо тривалості стажу роботу, який дає право претендувати на вчене звання доцента чи професора, кількості докторів філософії, яких треба підготувати, що претендувати на звання професора тощо. Також незрозуміло, які саме документи мають підтверджувати міжнародний досвід кандидата на отримання звання.

У відповідному обговоренні в соцмережі Ukrainian Scientists Worldwide науковці критично оцінюють положення нового порядку у зв’язку з нечіткістю його формулювань.

 

Віталій Дацюк, кандидат юридичних наук для ProZak.info

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Тел.: +38 095 308 8778

    mail.prozak@gmail.com